А над світом хрести,
Як мости над крихкими річками,
Перевиті веселкою
В синій своїй мерзлоті...
І стовпи, як свати,
Опоясані миру стрічками,
Зустрічають світанки
Сріблясті, червоні - не ті....
Смуту дальніх полів
Виколисує втомлений вітер,
Квилить чайка дніпрова
Відлунням прийдешніх епох...
І на провесні стріх
Хтось шукає у капоті літа, і над виправним НЕбом
Бзмовно всміхається Бог.
Виривається день з-під коліс,
Березинністю квітне,
Виривається день
І трояндою пада до ніг...
А над світом - хрести, і стовпи,
І птахи перелітні,
І веселка, І Бог,
І останній заплаканий сніг.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Судьба «героя». - Сергей Сгибнев Среди стихотворений, опубликованных на сайте, обратила на себя внимание преамбула - Информация об авторе: «Судьба человека, родившегося и выросшего в Советском Союзе без религиозного образования в условиях усредненной морали и парадоксальных этических норм, - судьба героя. Подвиги этого героя не в укрощении коня и вхождении в горящую избу, но в личном становлении и осознании смысла».
Да не будет в обиде на меня автор (не помню ни имени, ни названия стихотворения), я о другом - о "героях нашего времени".
Сам я тоже "из бывших" - из членов КПСС.
